Найбільший у Польщі стадіон назвуть на честь уродженця Львова

Національній футбольній арені Польщі присвоять ім'я львів'янина Казимира Гурського

Про це повідомляє zaxid.net.

 
фото - тадеуш флодарчик

Головному польському стадіону у Варшаві присвоять ім'я видатного футбольного тренера, уродженця Львова Казимира Гурського. Цьогоріч відзначатиметься 100-річчя від дня його народження.

Урочиста церемонія надання імені відбудеться в неділю, 10 жовтня, під час Свята футболу, інформує Monitor Info.

"У 2014 році перед стадіоном з'явився пам'ятник, який нагадує про неймовірну історію Казимира Гурського. Цього року ми відзначаємо 100-річчя від дня народження видатного тренера. Разом із генеральним спонсором арени – "Польською енергетичною групою" ми вирішили назавжди пов'язати стадіон з легендою польського футболу", – заявив голова правління національного стадіону Влодзімєж Доля.

Казимир Гурський народився у 1921 році у Львові і тут розпочав свою футбольну кар'єру. Проживав у Львові у двоповерховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ "Скриня". Навчався у львівській чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (нині – Львівський художній ліцей, що на вул. Хотинській, 6). Виступав за львівські команди РКС, "Спартак" і "Динамо".

Після вимушеної еміграції у 1945 році Казимир Гурський перейшов до варшавської "Легії". Після завершення кар'єри футболіста зайнявся тренерською діяльністю – став тренером збірної Польщі в 1971 році, а вже через кілька років збірна Польщі посіла третє місце на чемпіонаті світу. У 1972 році його команда завоювала золоту олімпійську медаль. Помер Казимир Гурський у віці 85 років у Варшаві.

Новий футбольний стадіон у польській столиці збудували до Євро-2012 на місці колишнього славнозвісного "Стадіону десятиліття", що його протягом тривалого часу використовували як найбільший ринок у Європі. Футбольна арена вміщує понад 58,5 тис. глядачів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.