Спецпроект

Зеленський: Збереження пам’яті про Бабин Яр – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями

Президент Володимир Зеленський переконаний, що трагедія Бабиного Яру ніколи не повинна повторитися ні в Україні, ні у світі, а збереження пам’яті про неї є обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Про це глава держави написав у Фейсбуці.

 

"Два слова, за якими понад 100 тисяч людських життів. Два слова, за якими мільйони скалічених доль. Два слова, за якими 80 років спільного болю єврейського та українського народів. Бабин Яр… Два коротких слова, що звучать, як два коротких постріли, але несуть у собі довгі й жахливі спогади для кількох поколінь", - зазначив Президент.

Він нагадав, що сьогодні в усіх українських школах відбудеться національний урок, присвячений 80-м роковинам великої трагедії Бабиного Яру, і додав, що, залежно від віку та виховання, хтось вкотре, а хтось вперше почує ці два страшних слова й ці страшні цифри.

"Про те, що 80 років тому, 29 вересня 1941 року, нацистські окупанти почали масові страти в урочищі Бабин Яр. Про те, що за два наступних дні вони вбили майже 34 тисячі людей. Про те, що за два наступних роки в Бабиному Яру нацисти, за різними підрахунками, стратили від 100 до 200 тисяч людей. Окрім євреїв, це були українці та роми, військовополонені й пацієнти психіатричної лікарні", - підкреслив Зеленський.

Глава держави зауважив, що загалом жертвами Голокосту в Європі стало щонайменше 6 мільйонів євреїв, півтора мільйона з яких, тобто кожен четвертий убитий, були з України.

Президент переконаний, що майбутнім поколінням необхідно знати ці страшні цифри про страшні злочини нацизму для неповторення цих страшних помилок і страшних трагедій в історії людства.

"Збереження пам'яті про Другу світову війну, зокрема про трагедію Бабиного Яру та Голокосту, – наш обов'язок перед майбутніми поколіннями. Гідне вшанування пам'яті всіх загиблих – наш обов'язок перед минулими поколіннями", - переконаний вні.

Зеленський запевнив, що з 2019 року робить усе, щоб Бабин Яр з території забуття перетворився на місце пам'яті, гідне місце пам'яті сотень тисяч жертв, убитих у 1941-1943 роках.

"Бабин Яр – два жахливих слова, які завжди будуть у нашому минулому. Ніколи знову – два важливих слова, які завжди будуть у нашому майбутньому. І трагедія Бабиного Яру, яка сталася в Україні 80 років тому, ніколи не повинна повторитися. Ні в Україні. Ні в інших куточках Європи. Ніде у світі. Ніколи знову", - наголосив Зеленський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.