У Дніпрі відкрили виставку старовинних прикрас. ФОТО

У Музеї українського живопису в місті Дніпро відкрили виставку старовинних жіночих прикрас з приватної колекції «Дукачі та прикраси: Схід».

Про це повідомляє пресслужба Дніпровської міської ради.

 

"27 вересня у Дніпрі відкрилася виставка старовинних жіночих прикрас "Дукачі та прикраси: Схід". Тут представлено понад 350 експонатів з приватної колекції Віктора Векленка. Виставка проходить у рамках програми Бориса Філатова "Культурна столиця", - йдеться у повідомленні.

 

Як розповів мистецтвознавець Музею українського живопису Володимир Маліков, експозиція цікава, зокрема, науковим підґрунтям. А власник колекції наголосив, що на виставці можна побачити прикраси, які носили українські жінки із простих сімей – на свята або до церкви.

 

"Здебільшого на виставках старовинних прикрас ми бачимо яскраві срібні або золоті речі, з камінцями чи різнокольоровим склом. Але більшість населення українських земель тих часів не була дуже заможною, тож і прикраси були простішими", – зауважив Векленко.


Виставка працюватиме у музеї за адресою: Троїцька площа, 5-А, до 10 жовтня. Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.