Спецпроект

АНОНС: Дискусія “Бабин Яр і українська культура пам'яті”

Завтра в Українському кризовому медіа-центрі у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова “Бабин Яр і українська культура пам'яті”.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

- Державна політика щодо пам'яті про Бабин Яр;

- Бабин Яр як символ єврейської і української трагедії;

- Як і чи українці пам'ятають і пам'ятали про Бабин Яр?

- Місце Бабиного Яру в українській історії.


Ці та інші питання обговорюватимуть:

Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Йосиф Зісельс – правозахисник, дисидент, учасник ініціативної групи "Перше грудня";

Тетяна Пастушенко – історикиня, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.


Модераторуватиме Олександр Зінченко – історик, публіцист, журналіст.


Час: 29 вересня,середа, 15:00


Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2


Фейсбук-трансляції на сторінках: УКМЦ, Українського ПЕН, видання "Український тиждень", "Історичної правди".


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.


Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення частіше перетворюються на сварки, ніж на аргументований обмін думками, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Натомість мета Дискусійного ПЕН-клубу – осмислити у діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого.

Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.

Проект реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Інформаційна підтримка – Громадське радіо.

Контакт: ukraine.pen@gmail.com

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.