На Тернопільщині перепоховали трьох вояків УПА. ФОТО

На Тернопільщині відбулося перепоховання останків трьох вояків УПА, знайдених торік під час розкопок, які проводили представники меморіально-пошукового центру «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє Армія.Inform.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонію погребіння останків вояків Української Повстанської Армії очолив архієпископ Тернопільський і Кременецький Православної церкви України Нестор. Панахида за загиблими вояками відбулася в церкві Архістратига Михаїла в Темногайцях. А поховали вояків у братській могилі в селі Великі Загайці.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

За словами керівника меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, останки українських патріотів були віднайдені у 2020 році у двох могилах у лісі біля Великих Загайців Кременецького району. Пошукові роботи, ексгумацію та перепоховання профінансував Український інститут національної пам'яті.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Особу одного із загиблих вдалося встановити – це Марко Фук, уродженець села Темногайці. Двох інших, за результатами антропологічної експертизи, ідентифіковано як його родичів. Але імен встановити не вдалося.

 
фото: Меморіально-пошуковий центр "Доля"

Церемонія перепоховання відбулась за участю почесної варти Збройних Сил України, клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець", керівництва Тернопільської обласної ради, Кременецької райдержадміністрації та представників УІНП.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.