В Україні оцифрують рукопис найдавнішого із збережених вертепів

Тексти та ноти Сокиринського (Галаганівського) вертепу 18 століття, який є найдавнішим із збережених вертепів України, оцифрують у рамках проєкту «Вертеп. Необарокова містерія» за підтримки Українського культурного фонду

Про це Укрінформу повідомила піар-координаторка проєкту Лідія Карпенко.

 

"По завершенню робіт оцифрований рукопис та фотографії Вертепного будиночка із ляльками розмістять на сайті Музею театрального, музичного та кіномистецтва України", - сказала вона.

За словами завідувачки відділу історії музики Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олени Кореняк, подібна ініціатива - це нагода врятувати спадок. "Адже оригінальний примірник рукопису тексту з нотами 18 ст. не дійшов до нашого часу. У другій половині 19 ст. з нього переписали копію. І цей раритет разом із оригінальною Вертепною скринею 18 ст. зберігається в експозиції нашого музею", - розповіла вона.

Відомо, що вертепне дійство у 1770 році показали родині Галаганів у Сокиринцях київські бурсаки. Господарю – прилуцькому полковнику Григорію Гнатовичу Галагану (1716-1777 рр.) і його гостям вистава сподобалась, артистів щедро винагородили, а ті у відповідь подарували Вертепну скриню з ляльками та текст. Ноти до вистави передали місцевому церковному хору.

"Текст Сокиринського вертепу характеризується динамічністю діалогів, соковитістю мови та своєрідністю народного гумору. Наша команда опрацювала цей рукопис. Це був цікавий творчо-пошуковий процес. У творенні нашої постановки нам було важливо працювати не з літературними версіями, а відтворити унікальну барокову музику та мову кінця 18 ст. Завдяки підтримці Українського культурного фонду нам вдалося це зробити. Все покажемо на прем'єрі 15 і 16 жовтня у Великій Лаврській дзвіниці", - розповів в коментарі Укрінформу куратор та вокаліст проєкту "Вертеп. Необарокова містерія" Руслан Кірш.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.