Бандера vs. Гітлер і Сталін: як націоналісти відновили українську незалежність. ВІДЕО

Сьогодні вийшла п’ята серія історичного проєкту «10 Днів незалежності України». Як українські націоналісти відновили українську незалежність, втратили її за тиждень та перейшли до антинацистського руху опору

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Звільнити Україну від сталінського режиму і відновити Українську Державу — такою була глобальна мета ОУН на чолі зі Степаном Бандерою, які вирішили використати наступ гітлерівської Німеччини на Совєтський Союз.

Акт відновлення Української Держави прозвучав у радіоефірі пізно ввечері 30 червня 1941 року. Втратили її українці вже за тиждень, коли Гітлер показав своє справжнє обличчя.

"Короткотривала співпраця "бандерівців" із Третім Рейхом і досі використовується пропагандистами, щоб очорнити український визвольний рух та його діячів" - говорить автор і ведучий проєкту Володимир В'ятрович.

Проте для того, щоб оцінювати ці події, треба знати і розуміти історичний контекст.

Початок Другої Світової війни розглядався "бандерівцями" як шанс на свободу, а нацисти — як потенційні союзники для досягнення власних цілей.

По-перше, спочатку Адольф Гітлер руйнував світовий порядок, у якому не було місця для незалежної України.

По-друге, серед українців ще була жива пам'ять про те, як Німеччина підтримала їх у війні з більшовицькою Росією в часи Української Народної Республіки.

Проте, як показав час, всі ці сподівання виявилися марними.

Реакція нацистів на самочинне відновлення незалежності України 30 червня 1941 року була швидкою і жорсткою.

Вона показала справжнє обличчя нацистів — не союзників, а супротивників, які взагалі не вважали український народ здатним до самостійного державного існування.

І якщо "медовий місяць" між Гітлером і Сталіним тривав майже два роки, то співпраця Степана Бандери з нацистами завершилась фактично не розпочавшись — арештами і стратами українських націоналістів.

Як українські націоналісти відновили українську незалежність, втратили її за тиждень та перейшли до антинацистського руху опору — йдеться у п'ятій серії проєкту "10 Днів незалежності України".


Переглянути попередні серії проєкту можна тут.

 

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович — автор та ведучий, Андрій Сайчук — сценарист, Леся Вакулюк — сценаристка, Яків Любчич — режисер, Михайло Смуток — виконавчий продюсер, Олександр Попенко — оператор, Костянтин Пузанкін — дизайнер, Олександр Климань — звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік — стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова — грим, Тетяна Колісник — редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк — наукові консультанти, Микола Попелуха — редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич — продюсерка, Лідія Тополевська — фінансистка, Анна Олійник — директорка, Дмитро Гузій — юридична підтримка.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.