Українські римо-католики відзначають ювілей київської дієцезії

В Україні відзначили 700-ліття відновлення Київської дієцезії РКЦ

У Києві відбулись урочистості з нагоди 700-ліття відновлення Київської дієцезії римо-католицької церкви.

Святкування розпочалося урочистим привітанням нового Апостольського Нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса на порозі кафедрального храму св. Олександра у Києві.

Під час святкувань отець Павло Вишковський представив альбом, у якому міститься інформація про віхи історії Церкви (становлення дієцезії, відносини з державною владою, доля католицьких святинь), територіальний поділ та чернечі спільноти, які діють на терені дієцезії. 

Після меси у храмі відбулось продовження святкування на площі перед храмом. На сцені вже створював святкову атмосферу гурт "Rejoice" з Житомира. У парку поруч зі сценою була представлена діяльність рухів та спільнот, які діють у дієцезії.

 

Під час святкування також було представлено новий герб Київсько-Житомирської дієцезії, авторства італійця Джухеппе Кватроккі. Єпископ Олександр Язловецький пригадав завдання герба та пояснив елементи та символіку, які бачимо на гербі. На гербі містяться обов'язкові елементи такі як: пасторал, мітра, процесійний хрест та щит. Блакитний колір на щиті символізує святість та небеса, він також вважається марійним кольором. На цьому блакитному полі зображена зірка, яка символізує Пресвяту Діву Марію, адже Матір Божа Бердичівська є покровителькою Київсько-Житомирської дієцезії. Також на блакитному фоні зображений меч, який символізує архангела Михаїла (покровителя Києва, адже останнім часом катедра була перенесена до Києва). На зеленому полі (зелений колір символізує надію, нове життя) зображена виноградна гілка (про яку ми чули під час Літургії Слова на урочистій Євхаристії), яка символізує Київсько-Житомирську дієцезію, що приносила плід у мучениках за віру, покликаннях та вірянах. На гербі також зображений пасторал. Він є особливим тому, що зображує пасторал, який належав київським єпископам, однак за часив переслдувань був вивезений до Польщі. Саме його в 1991 році у дар отримав єпископ Ян Пурвінський від митрополита з Перемишля Ігнатія Токарчука.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.