Генеральним директором Музею Майдану обрано Ігоря Пошивайла

7 вересня конкурсна комісія обрала генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Ним став Ігор Пошивайло

Під час фінального етапу добору кандидати Павло Москаленко та Ігор Пошивайло представили по дві стратегії розвитку музею – на один рік та п'ять років. За кандидатуру Ігоря Пошивайла проголосували вісім членів конкурсної комісії з дев'яти (не голосував Володимир Панченко, оскільки був присітній на іншому засіданні). 

 

На думку комісії, презентація цього кандидата вразила системністю, чіткістю визначення цілей та завдань і високим професійним рівнем. Згідно з його стратегічним баченнм, основними напрямами програми розвитку меморіально-музейного комплексу є іміджевий, інфраструктурний, управлінський, соціальний та фінансовий.

Організаційно цей заклад базується на трьох взаємопов'язаних функціональних елемента з умовними назвами "Меморіал Героїв – Музей Майдану – Дім Свободи", стратегічними активами якого є ПАМ'ЯТЬ, яку він зберігає; ЛЮДИ, яких він ушановує, КОЛЕКЦІЇ, за які він дбає, та ІДЕЇ, які він генерує.  

У найближчому майбутньому цей заклад має стати багатофункціональним музейним комплексом, який розкриває особливості боротьби українців за права та свободи; авторитетною динамічною інституцією нового покоління, що базується на подіях минулого та спрямовується у майбуття.

Музей зберігає пам'ять про події, пов'язані з боротьбою українців за права та свободи людини, свободу як цінність і цивілізаційний вибір. Музей покликано бути відкритим форумом і платформою для дискурсу та поширення ідей гідності й незалежності, сприяння активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку суспільства й формування відповідальності за майбутнє. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.