АНОНС: презентація монографії Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918»

Книга історика Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918» присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції

Фонд Рози Люксембург запрошує на дискусію та презентацію монографії Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918". Будемо говорити про те, як робітники усвідомлювали себе українцями, а українці — робітниками, про актуальність цієї теми в сучасному історичному наративі України та про міфи сучасної української історії.

 
У дискусії візьмуть участь:
▪ Марко Бойцун, історик;
▪ Наталя Амельченко, історикиня, викладачка НаУКМА;
▪ Максим Казаков, історик, перекладач.
Модерує: історик Петро Долганов.
Книга британського історика українського походження Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918" присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції. Істориканалізує дискусії про значення національного питання для соціалістичної революції, що вирували серед лівих партій, та реконструює ланцюжок подій, який призвів до розгортання громадянської війни між учорашніми союзниками за "революційною демократією".
Захід відбудеться онлайн із трансляцією на Facebook.
Тривалість заходу: 1,5 години.
Мова: українська.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.