У Музеї книги і друкарства відкрили проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина». ФОТО

У Києві стартував проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина», який розповідає про історію кримських татар у Литві, а також про їх повернення до Криму після депортації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
фото: володмир тарасов

Проєкт "Крізь віки: набута Батьківщина" у Музеї книги і друкарства України складається з фотовиставки "Просто неба" і виставки "Дорога, що стала долею". Мистецькі заходи триватимуть до 30 вересня.

Обидві події організували ГО "Інститут культурної дипломатії" в рамках "Року кримськотатарської культури в Литві" у співпраці з посольством Литви в Україні, держпідприємством "Кримський дім" та кількома українськими музеями.

 
фото: володмир тарасов

Фотовиставка "Просто неба" показує історії кримських татар, яких автор Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму, зустрічав під час їх повернення на півострів.

Основна її тема – повернення кримських татар на Батьківщину після довгої розлуки. В експозиції представлені фотографії 1990-2000-х років.

 
фото: володмир тарасов

Виставка "Дорога, що стала долею" зображує історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви, розповідаючи про формування етносу литовських татар, однієї з найдавніших меншин країни. За історичними даними, перші татари з'явилися на території сучасної Литви ще у XIV столітті.

Експозиція поєднує книжки, вироби з традиційним татарським гаптуванням та інші експонати.

 
фото: володмир тарасов

На церемонії відкриття проєкту посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас наголосив, що історія татар є однією з тем, які поєднують наші країни. За його інформацією у Литві наразі живуть близько 2,5 тис. татар.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.