Біля Луцька реконструювали криївку УПА

У селі Гірка Полонка Боратинської громади під Луцьком реконструювали криївку штабу УПА-Північ, знищену НКВС 71 рік тому

Про це повідомив у Фейсбуці заступник голови Луцької районної ради, голова Луцької районної організації ВО "Свобода" Сергій Сівак, передає Укрінформ.

 

"В селі Гірка Полонка вчора було відкрито музейний комплекс, що містить козацьку могилу та штабну криївку "Блок", де в період 1948—1950 рр. перебував штаб УПА-Північ під керівництвом Івана Литвинчука ("Дубового")", - повідомив Сівак.

За його словами, відкриття скансену та криївки було призначене саме на 24 серпня не лише на честь святкування ювілею Незалежності. Саме 24 серпня 1950 року селянська хата, де знаходилась криївка "Блок", була оточена і знищена підрозділом НКВС.

Сівак подякував Громадській організації "Козацько-історичний курінь "Чорна рада" і особисто її керівнику Ярославу Лозинському за кількарічну роботу з реконструкції криївки.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.