У Києві показали 3D-модель корони Данила Галицького. ВІДЕО

У Києві представили 3D-модель відновленого оригінального зображення корони, яка належала князю Волинсько-Галицької держави Данила Галицькому та його спадкоємцям.

Як зазначив на пресконференції кандидат історичних наук та науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров, нині це найточніша модель корони, яка є, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Перед вами зараз найбільш точне з усіх існуючих зображень корони Данила Галицького. Реконструкція її зображення спирається на безпосередні джерела, які не можна виправити", - сказав Алфьоров.

Він зазначив, що корона Данила Галицького є одним із невід'ємних атрибутів на рівні з прапором, гетьманськими та президентським клейнодами. "Корона по-різному була зображена. Єдине, до чого дійшли історики у ХІХ – на початку ХХ сторіччя, що можливо корона Данила Галицького була перероблена перемишльським єпископом на свою митру, бо дійсно ця митра дуже сильно нагадує корону.

Проте дослідження, які навколо цієї корони відбувалися, підтвердили, що сама корона – це виріб XVIII століття, вона не дорогоцінна. Метал – бронза з достатньо низькоякісною позолотою, що не відповідає статусу короля Данила", - розповів співробітник Інституту історії України, додавши, що каміння у короні було дорогоцінним.

Досі місце перебування корони Данила Галицького невідоме, проте залишились відомості про її розмір та приблизний вигляд.

"Перед тим як ми брались до розробки моделі, переглянули багато інших корон того часу, бо межа між достовірністю і фантазією дуже тонка, і потрібно, перш за все, добре розбиратись в мистецтві ХІІ-ХІІІ століття.

Ми взяли за основу корону Генріха Третього та "Малюнок короля, що тримає скіпетр", оскільки їхні способи прикрашання подібні до корони Галицького", - зазначив засновник "Студії архітектури та історії реконструкцій" Валерій Міщенко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.