Розпочато зйомки бойовика про Данила Галицького. ВІДЕО

Режисер Тарас Химич оголосив, що працює над створенням нового фільму. Це буде художній блокбастер "Король Данило".

Про це повідомляє "Zахіd.net". Останнім часом режисер займався пост-продакшном своєї останньої стрічки "Жива". Але раптом Химич заявив, що зйомки нового фільму вже почалися. Працюватиме та сама команда, що створила "Живу".

"Це позитивна історія. Це історія, яка сталася давно, але на цій землі, де ми живемо. Воно безпосередньо стосується всіх нас", ― поділився думками Тарас Химич.

На телебаченні й у Мережі вже можна побачити офіційний тизер майбтунього фільму:

У центрі сюжету буде не тільки постать короля Данила Галицького, але й образ імперії, якою він керував. Атмосферу обіцяють відтворити з якомога більшою історичною точністю з ефектними батальними сценами.

"Ми вже працюємо з реконструкторами, будемо мати тренувальні табори для акторів. Все ж таки це зброя і всі мають володіти нею правильно. Обіцяємо вам розкішні постановки боїв, дуже видовищні", ― розповіла виконавчий продюсер Олеся Галканова.

За словами Химича, зйомочні локації відповідатимуть місцям історичних подій.

"Ми вибрали декілька локацій і на одній із них ми навіть хочемо побудувати таке тогочасне містечко, хочемо створити середовище. Тобто є одна локація на Прикарпатті, це буде для побудови міста. Але ми хочемо також знімати і на центральній Україні, і на Поділлі, тому що це ж держава була велика, вона не обмежувалася тільки Галичиною чи Волинню, це фактично Київська Русь", ― пояснив режисер.

Імен акторів режисер наразі не оприлюднює, але обіцяє, що обрали тих, хто несе у собі дух цієї землі. Прем'єру "Короля Данила" її творці обіцяють на 2018 рік.

Тарас Химич став відомим завдяки документальним фільмам, як от: "У рамках долі. Історія 1-ї дивізії УНА" (2005), "Золотий вересень. Хроніки Галичини 1939-1941" (2010), "Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939" (2012), "Хроніка Української повстанської армії 1942-1954" (2014), "Легіон. Хроніка Української Галицької армії" (2015).

У 2016 році режисер представив свій перший художній фільм "Жива" про долю Анни Попович, яка воювала в лавах УПА.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.