Спецпроект

Російський проєкт «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» йде у школи та ВНЗ

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет та генеральний директор благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер у понеділок підписали меморандум про партнерство.

Про це повідомляє пресслужба МОН.

 

У документі йдеться про спільні дії МОН із благодійним фондом щодо поширення знань про трагічні події Голокосту в Україні та Європі, застосування сучасних методик для практичної роботи з використанням новітніх освітніх інструментів, розвитку проєктної діяльності серед вчителів, школярів та студентів.

"Голокост – одна з найтрагічніших подій в історії не лише єврейського народу, а й України та Європи. Це наш спільний біль, який ми пережили разом та маємо разом докладати зусиль, щоб не повторити гірких помилок минулого. Тому команда МОН сприятиме проведенню спільних інформаційних та просвітницьких заходів, уроків пам'яті, наукових досліджень. Наше майбутнє – це мирна щаслива країна, привітна для всіх народів світу", - зазначив Шкарлет.

Меморандум передбачає розвиток співробітництва в галузі освіти та науки за такими напрямами:

-         проведення освітніх, наукових та культурних заходів, що сприятимуть посиленню інституційної спроможності обох сторін та будуть направлені на підтримку діяльності закладів освіти в Україні;

-         спільна координація в проведенні Національного уроку пам'яті, приуроченого до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру 29 вересня 2021 року для школярів;

-         проведення в майбутньому щорічних Національних уроків пам'яті до роковин трагедії в Бабиному Яру для учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти;

-         проведення спільних інформаційних та просвітницьких заходів, зокрема, виставок, конференцій, вебінарів, круглих столів, приурочених до суспільно значущих подій;

-         підготовка спільних видань спеціалізованих навчальних матеріалів та створення спільних видавничих проєктів;

-         сприяння обміну інформацією з вивчення подій Голокосту між Фондом, закладами вищої освіти та науково-дослідними установами відповідно до узгоджених правил;

-         створення тематичних заходів із залученням експертів, науковців, громадськості, проведення конкурсів для вчителів, викладачів закладів вищої освіти, школярів, заснування номінацій, премій тощо.

"Спільно з Міністерством освіти і науки ми вже незабаром запропонуємо абсолютно новий підхід до вивчення історії Голокосту. Разом із вивченням матеріалів за підручниками учні зможуть спробувати себе в ролі дослідників, дізнаватися нове на практиці, працюючи з першоджерелами.

Для цього ми представимо освітню онлайн-платформу, куди учні зможуть додавати знахідки з домашніх архівів та оцифровані в місцевих музеях артефакти, спогади родичів про Другу світову війну", - сказав Яковер.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.