Відібрано кандидатів від громадськості до комісії конкурсу на посаду гендиректора Музею Майдану

Конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності оголошений 20 липня 2021 року. Його проводить Український інститут національної пам’яті, оскільки Національний музей Революції Гідності є установою у сфері управління інституту.

Про це повідомляє УІНП.

 

Відкритий відбір до конкурсної комісії представників експертного середовища, професійних об'єднань та громадських організацій у сфері культури є частиною процедури конкурсу.

Усього комісія конкурсу складається з 9 членів. Громадське культурне середовище представлятимуть 3 члени комісії, обрані серед поданих заявок шляхом жеребкування.

До Українського інституту національної пам'яті надійшло 45 заявок від кандидатів у члени комісії, які представляли 16 організацій. Відповідали процедурним вимогам 43 заявки від 15 організацій, що й взяли участь у жеребкуванні.

Процедура жеребкування кандидатів відбулася 11 серпня і транслювалося наживо на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

У результаті жеребкування до складу комісії конкурсу обрали:

Андрія Гуменюка, громадська організація "Навколо нас. ЮА";

Тетяну Влиненко, Національна спілка майстрів народного мистецтва України;

Ганну Олійник, Центр досліджень визвольного руху.


По троє членів до комісії конкурсу також делегують колектив Національного музею Революції Гідності та Український інститут національної пам'яті.


Нагадуємо, до 18 серпня 2021 року триває прийом заяв від кандидатів на посаду генерального директора Національного музею Революції Гідності. Після завершення прийому заяв конкурсна комісія приступить до їх розгляду та співбесід із кандидатами.

Громадяни, зокрема журналісти, можуть бути присутні на засіданнях конкурсної комісії під час співбесід з кандидатами та презентацій ними проєктів програм розвитку Національного музею Революції Гідності на один і п'ять років.

З вимогами до кандидатів на посаду гендиректора Національного музею Революції Гідності можна ознайомитися за посиланням.

Конкурс повинен відбутися упродовж двох місяців з моменту його оголошення.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.