В Україні можуть перепоховати вояка УНСО, що загинув у Грузії

Після 28 років досягнута домовленість про передачу праху вояка УНСО грузинській стороні, що дозволить у свою чергу поховати його в Україні.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, колишній вояк УНСО Ігор Мазур – "Тополя".

 
Вояки УНСО в Грузії

"28 років назад (28 липня 1993) загинув в боях під Сухумі 22-річний львівянин Роман Галазика. Він був рудий і тому псевдо у нього було відповідне – "Багряний". Він і Сергій Обух "Діброва", який загинув 19 липня 1993 року в бою за містечко Шрома поховані на Личаківському цвинтарі м. Львова.

А Олексія Ткачука (позивний "Цвях") батько, який тоді теж був у нашому підрозділі і був в тих боях вирішив поховати в Сухумі. Через два місяці абхази і "понаєхавшиє" русскіє взяли Сухумі" - розповідає Ігор Мазур.

"Грузини відступили і ми нашими малими українськими силами бійців УНСО не врятували ситуацію на фронті. 28 років сплюндрована могила з тілом мого бойового товариша була недоступна.

І ось кілька днів назад по домовленостях між сторонами прах "Цвяха" і ще чотирьох грузинів передали в Тбілісі. Батько Олексія хоче щоб тіло сина передали і перепоховали у Львові.

Потрібна мабуть буде допомога Уповноваженого по правах людини, МЗС і Міністерства ветеранів, бо грузинська сторона хоче передати прах нашого воїна офіційно під час урочистостей при поховані 12 серпня тих чотирьох грузинів яких передали абхази" - пояснює пан Ігор.

"Нікому я гадаю не потрібно нагадувати що абхази мали до тієї війни таке ж відношення як шахтарі до війни на Донбасі. І грузини і ми воюємо з роssією" - підсумовує він.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.