На Львівщині перепоховали останки 9 вояків із Бродівського котла. ВІДЕО

25 липня на військовому цвинтарі вояків дивізії військ СС Галичина та 1-ї Української Дивізії УНА «Галичина», що розташований між селами Червоне та Ясенівці Золочівського району Львівської області, відбулись поминальні заходи присвячені українцям, воякам інших національностей з різних військових формувань, які загинули на Львівщині в липні 1944 року, в часи німецько-радянської війни.

Про це повідомляє Золочів.нет

 

Відбулося поминальне Богослужіння. Перепоховали останки 9 вояків, які були віднайдені Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" та КП "Доля".

Як повідомив керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач, за збереженими військовими ідентифікаторами, релігійними медальйонами, особистими речами та військовим спорядженням можна визначити, що 6 перепохованих вояків були українцями з 14 гренадерської дивізії військ СС "Галичина", 1 з німецького Вермахту і 2 не ідентифіковано.

Необліковані військові захоронення пошуковою групою ГО "Пам'ять" було виявлено в селах: Стінка, Гологори, Червоне Золочівського району.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.