На Львівщині перепоховали останки 9 вояків із Бродівського котла. ВІДЕО

25 липня на військовому цвинтарі вояків дивізії військ СС Галичина та 1-ї Української Дивізії УНА «Галичина», що розташований між селами Червоне та Ясенівці Золочівського району Львівської області, відбулись поминальні заходи присвячені українцям, воякам інших національностей з різних військових формувань, які загинули на Львівщині в липні 1944 року, в часи німецько-радянської війни.

Про це повідомляє Золочів.нет

 

Відбулося поминальне Богослужіння. Перепоховали останки 9 вояків, які були віднайдені Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" та КП "Доля".

Як повідомив керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач, за збереженими військовими ідентифікаторами, релігійними медальйонами, особистими речами та військовим спорядженням можна визначити, що 6 перепохованих вояків були українцями з 14 гренадерської дивізії військ СС "Галичина", 1 з німецького Вермахту і 2 не ідентифіковано.

Необліковані військові захоронення пошуковою групою ГО "Пам'ять" було виявлено в селах: Стінка, Гологори, Червоне Золочівського району.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.