Україна та Угорщина домовились про вшанування в обох країнах пам’яті загиблих співвітчизників

В Будапешті буде встановлено пам’ятний хрест загиблим за Україну, а на Закарпатті розширять угорське військове кладовище

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Угорщини Петер Сійярто домовилися про вшанування в обох країнах пам'яті загиблих співвітчизників.
 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з угорським колегою Петером Сійярто пресконференції у Києві.

"Ми домовилися, що в Будапешті буде встановлено пам'ятний хрест загиблим за Україну. Україна у свою чергу надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення угорського військового кладовища у Підполоззі Закарпатської області", - сказав Кулеба.

Він додав, що це дуже важливий гуманітарний жест обох сторін.

"Переговори з цього питання тривали дуже довго, і я радий, що сьогодні нам з Петером (Сійярто) вдалося поставити в них крапку в інтересах насамперед наших суспільств і вшанування пам'яті наших співвітчизників", - зазначив глава української дипломатії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.