Львівський історичний музей став доступний у 3D-форматі

У Львові оцифрували 64 пам’ятки різних відділів історичного музею у межах інноваційного проєкту «Імерсивна платформа «Музей у 3D».

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Серед напрацювань проєкту – мобільний додаток та інтерактивна друкована сувенірна продукція (поштівки). Відвідувачам музеїв потрібно просто завантажити додаток, обрати там свій комплект поштівок, навести камеру смартфона на листівку з елементами доповненої реальності.

"Зображення буквально оживає, аудіогід паралельно розповідає історію музейного експоната. Те, що зазвичай експонують за склом, або через часові особливості зберігають у фондах, тепер можна роздивитися під будь-яким кутом.

Команда проєкту розробила 7 комплектів 3D-поштівок з Кам'яниці Корнякта, Музею-Арсеналу, Палаццо Бандінеллі, Музею визвольної боротьби України, Музею історії Львова, Музею історії України, Музею історії науки і техніки, Музею "Літературний Львів поч. ХХ ст." та Меморіальних музеїв Романа Шухевича і Євгена Коновальця. Окрім того, усі експонати розміщені у колекції ресурсу Sketchfab", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 3D-тури з віртуальною експозицією з ресурсу Matterport суттєво відрізняються від уже створених в Україні, адже завдяки фотограмметрії кінцеве зображення набагато якісніше та чіткіше.

Результатом кількох місяців роботи стало те, що 10 відділів Львівського історичного музею тепер доступні з будь-якого куточка світу.

У міськраді наголосили, що сайт проєкту "Музей у 3D" став ядром усієї платформи, містить всю інформацію, а також прості інструкції, які дозволять усім користувачам швидко опанувати новий формат комунікації з музеєм. Це дасть змогу розвивати неформальну освіту, підсилювати імідж музеїв в Україні та за її межами, сприятиме інноваційному розвитку туризму.

Завдання проєкту – не просто віртуалізувати музеї, а завдяки такому популяризуванню музейних скарбів повернути відвідувачів у виставкові зали, в цікавому та новому форматі розказати історію унікальних експонатів, підсилити музейні інституції якісною сувенірною продукцією, яка згодом дасть змогу забезпечити додатковий фінансовий прибуток.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.