Спецпроект

МКІП розраховує до вересня «розморозити» реставрацію музею пам'яті жертв Бабиного Яру

У МКІП розраховують, що у рамках заходів із вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру до вересня вдасться “розморозити” реставрацію музею.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми думаємо, що зможемо привести до ладу певні меморіальні об'єкти на території заповідника і чітко визначити, що і де там розташовано. Ми думаємо, що зможемо "розморозити" подальшу реставрацію музею жертв Бабиного Яру, який знаходиться на території заповідника, і поступово набирати експозицію у цей музей.

Також важливо, що буде запропоновано кілька медійних проєктів, які зараз створюються і які будуть презентовані в цей період (до вересня - ред.)", - сказала Фоменко.

За її словами, дуже важливими є заплановані протокольні й дипломатичні заходи в Україні та за кордоном, які відбуватимуться до 29 вересня – дня, коли відзначається День пам'яті жертв Бабиного Яру.

"Це буде важливий компонент, адже це таке міжнародне визнання і міжнародний дискурс цієї події, але головне – це відкрите та відверте обговорення концепції подальшого розвитку меморіалізації Бабиного Яру всіма сторонами й формальне затвердження концепції, яка багато років перебуває на стадії розробки і навколо якої точаться певні дискусії – наукові, ненаукові. Ми маємо чітко розуміти, яким буде подальший розвиток цієї території", - сказала заступниця міністра.

Також дуже важливий, за її словами, сам розвиток заповідника з точки зору його інфраструктури та фінансування: "Нарешті настав той час, коли треба завершити всі ті обіцянки, які багато років давалися, щодо благоустрою території, щодо інформаційних стендів та можливості доступу до інформації на цих територіях, щодо відкриття музею жертв Бабиного Яру і формування заповідником експозиції, фондів, які мають накопичуватися, тобто має відбуватися певна музеєфікація цього процесу".


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей пам'яті жертв Бабиного Яру.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.