Поховання українського архітектора Льва Левинського у Цєшині - під загрозою

Лев Левинський – архітектор, співавтор проєкту будинку товариства "Дністер" та багатьох інших знакових об'єктів у Львові, автор багатьох церков у Східній Галичині.

Про це повідомляє Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА.

Щоб зберегти поховання українського архітектора Лева Левинського, потрібно зібрати 9 тисяч гривень.

Тисячу двісті злотих, а це - близько 9 тисяч гривень, коштує двадцятирічний термін "оренди" місця на комунальному цвинтарі польського містечка Цешин (Cieszyn), де похований український архітектор, автор десятків церков по всій Галичині - Лев Левинський.

 

Ці кошти за "оренду" необхідно сплатити найближчим часом, інакше могила може бути зруйнована, а місце віддане під поховання іншої особи. Зважаючи на те, що прямих нащадків Лева Левинського у Польщі немає, обов'язок опіки над могилою лягає на українську архітектурну спільноту.

Могилу українського зодчого, котрий помер 22 лютого 1963 року у віці 87 років, торік знайшов львівський архітектор Іван Щурко. Розташована вона на цвинтарі польського містечка Цєшин (Cieszyn) у Сілезії, вул. Katowicka 43-400, 3 сектор, 12 ряд, могила №19.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.