Нардепи пропонують повернути звання Героя України Бандері та Шухевичу

Група народних депутатів пропонує президенту Володимиру Зеленському повернути звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері та головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу

Про це повідомляє НВ з посиланням на сайт парламенту.

 

Проєкт постанови № 5721 зареєстрували в Раді 1 липня. Ним пропонується надати звання Герой України учаснику УПА Тарасу Бульбі-Боровцю, а також повернути звання Бандері та Шухевичу.

Ініціаторами постанови є понад 70 нардепів із різних фракцій і позафракційні.

Постановою також передбачено рекомендації для Кабміну щодо створення організаційного комітету розробки, затвердження та забезпечення виконання плану заходів з відзначення на державному рівні 80-річчя створення УПА, яке відбудеться 14 жовтня.

Також проєкт містить рекомендації для Державного комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 80-річчя створення УПА.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття проекту постанови дасть можливість на державному рівні відзначити створення УПА.

У жовтнi 2007 року президент Вiктор Ющенко видав указ про присвоєння Шухевичу звання Героя України. Степан Бандера був удостоєний звання Героя України указом вiд 22 сiчня 2010 року.

2 квітня 2010 року Донецький окружний адмiнсуд позбавив Шухевича звання Героя України, мотивуючи це тим, що він не був громадянином незалежної України.

12 січня 2011 року президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України визнаний недійсним через рішення суду.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.