На Тернопільщині виявили поховання учасників бою УПА з НКВД. ФОТО

У лісі поблизу села Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області під час розкопок виявили поховання воїнів Української Повстанської Армії.

Про це йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці центру "Доля".

 

Археологічні дослідження спільно проводять Меморіально-пошуковий центр "Доля", Український інститут національної пам'яті та громадська організація "Меморіал – Південна Волинь".

"Було підтверджено факт існування поховання воїнів УПА – станом на сьогодні, зокрема локалізовано три останки бійців. Одне захоронення датоване 1945 роком, інше раніше.

Ми знаємо, що тут відбувалися бої воїнів УПА та військ НКВД. Про це свідчать архівні дані та свідчення місцевих мешканців", – розповів директор центру Святослав Шеремета.

 

За словами Шеремети, перед дослідниками сьогодні стоїть завдання ще провести багато роботи, щоб розшукати ті поховання воїнів УПА, які є на території Заходу України.

 

"До 80-річчя створення УПА, яке будемо відзначати у 2022 році ми розпочнемо масштабний проект з виявлення поховань воїнів УПА, їх ідентифікації та вшанування пам'яті тих, хто загинув за вільну та незалежну Україну", – відзначив науковець.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.