Київську владу закликали підтримати український проєкт Бабиного Яру

Ініціативна група передала до Київради підписи за проведення громадських слухань щодо проєкту меморіалізації Бабиного Яру

Група громадських активістів звернулася до Київської міської ради та мерії з ініціативою проведення громадських слухань на тему: "Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру".

Про це повідомляє Цензор з посиланням на Йосипа Зіссельса.

 

"Зараз, коли наближаються 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, ми вважаємо за потрібне нагадати, що на цій землі за два роки нацистської окупації, з 1941 по 1943 роки, були замучені близько 100 000 людей різного етнічного походження, релігійних та політичних переконань.

А через 20 років, як страшна відповідь на намагання радянської влади стерти з лиця землі саму пам'ять про ці жертви, звідси зійшов вбивчий сель, який спричинив Куренівську катастрофу. Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю.

Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв", - йдеться в заяві ініціативної групи.

"Ми вважаємо неприпустимим віддавати процес формування державної політики пам'яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників.

Трагедія Бабиного Яру є частиною української національної пам'яті, тому її меморіалізація повинна відображати позицію всього українського народу, а не бути джерелом міжнаціонального та міжконфесійного розбрату, провокацій та способом реалізації ворожої пропаганди", - акцентували активісти.

"На жаль, київська влада ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017).

Замість того, очільники міста разом із високопосадовцями з президентської адміністрації активно підтримують пропагандистські ідеї, які проштовхують російські мільярдери зі своїми місцевими помічниками, та надають "зелений світ" всім їхнім забаганкам.

Саме тому ми, ініціативна група киян, вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту "Бабин Яр") оскільки це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього - відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії", - закликали в ініціативній групі.

"Сьогодні, 22 червня 2021 року, ми передали в КМДА всі підписні листи та усі супроводжувальні документи, які потрібні для організації слухань. Все завірено підписами членів ініціативної групи. Ми вважаємо, що громадські слухання повинні відбутися 21 липня у Колонній залі КМДА", - акцентували учасники ініціативи.

"Тепер залишається досягти мети ініціативи:

- по-перше, організувати громадські слухання та ознайомити широкі верстви киян з принципами та концепцією українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру,

- по-друге, почути відповідь очільників київської влади: з ким ви, панове? З вашими виборцями, з київською громадою, яка своїми голосами ясно вимагає підтримати саме український державний проєкт, - чи з путінськими російськими "грошовими мішками", яким байдужа наша біль і пам'ять, які приманюють вас великими грошима, що начебто будуть вкладені в їхній приватний проєкт?

Визначтесь і зрозумійте, що ваша неповага до думки громади, до питань української національної пам'яті, до долі трагічної землі Бабиного Яру стає на перешкоді вашої діяльності на керівних посадах в нашому місті", - резюмували в ініціативній групі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.