АНОНС: лекція "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

Експертний корпус організовує онлайн-лекцію історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

23 червня о 20:00 відбудеться онлайн-лекція історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

 

23 травня 1938 року у Роттердамі був вбитий Євген Коновалець.

 Коли СРСР запланував операцію із ліквідації очільника ОУН і чи давав дозвіл на її початок особисто Сталін?

 Хто із агентів радянської спецслужби ввійшов у найближче оточення Коновальця?

 Чому і що кіллер Судоплатов у своїх мемуарах вигадав, прибрехав та перекрутив?

На лекції розберемо мемуари Павла Судоплатова, а також звіримо їх із офіційними даними голландської поліції, свідченнями учасників ОУН та документами ЧК-КҐБ.

Володимир Бірчак - історик, заступник головного редактора "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016).

Модерує захід - Аліна Карбан, проєктна менеджерка освітньої платформи "Експертний Корпус".

Передбачено формат онлайн та наживо. Відеозаписи будуть у вільному доступі на fb-сторінці - https://www.facebook.com/ExpertCorps

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.