АНОНС: лекція «Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому»

Чому висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля?

 
Висвячення єрусалимським патріархом Феофаном Йова Борецького на київського митрополита в жовтні 1620 року є хрестоматійною подією, відомою багатьом ще зі шкільної лави. Її зазвичай трактують як ключовий епізод боротьби православного духовенства та запорозького козацтва з ополяченням та окатоличенням.

На лекції зосередимося на незвичних обставинах цього висвячення, чому воно відбулося пізно ввечері і без зайвих свідків? Чому за спинами церковних ієрархів зблискувала козацька шабля? Як участь у висвяченні позначилася на репутації козаків і чому ця подія спричинила масштабні зміни в українській історії?

Тематично й сюжетно лекція пов'язана з виставкою "Таємне висвячення: як відновлювали Київську православну митрополію 400 років тому", що є спільним проектом музею з Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" та Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського. Тож під час заходу можна буде оглянути артефакти, що належали героям, згаданим на лекції.

Лекцію проведе співкуратор виставки ЯРОСЛАВ ЗАТИЛЮК, кандидат історичних наук, науковий співробітник музею та Інституту історії України Національної академії наук України, старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Початок лекції у суботу, 20 лютого о 15:00.
Адреса: вул. Володимирська, 2.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.