АНОНС: Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда"

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, Український інститут національної памяті у партнерстві з громадськими організаціями "Корпус справедливості" та "Blue & Yellow" представить фотодокументальну виставку "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", яка розповідає про роль та значення військової допомоги СРСР союзниками по Антигітлерівській коаліції.

Про це повідомляє УІНП.

 

Стенди виставки розповідають про ролі держав Антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни, зокрема про масштаби і значення допомоги Союзників своєму радянському партнеру.

Автори підважують тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що "ленд-ліз" не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної Армії на Східному фронті Другої світової війни.

Також у виставці проведена аналогія зі сучасною допомогою західних партнерів нашої держави Збройним силам України у протистоянні російській агресії.


До презентації виставки запрошені:

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Антон Дробович, голова Української інституту національної пам`яті

Валентина Охлопкова, одна з співавторів виставки


Час: 22 червня, вівторок, о 14.00.


Місце:
Київ, Контрактова площа, сквер № 3, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді.


Відвідати відкриття можуть усі охочі. Але організатори звертають увагу на необхідність мати при собі засоби індивідуального захисту та дотримуватися соціальної дистанції.

Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда" триватиме до жовтня 2021 року.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.