У Новограді-Волинському з’явився мурал «Літописний Возвягель»

На стіні Новоград-Волинського краєзнавчого музею на Житомирщині з’явився художній розпис «Літописний Возвягель». Його здійснили семеро вчителів та учнів місцевої школи мистецтв.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директор Новоград-Волинського краєзнавчого музею Олена Жовтюк.

 

"Якось запропонувала викладачу школи мистецтв Віктору Фурману прикрасити стіну нашого музею. Він розповів про цю ідею своїм учням і вони почали працювати над ескізом. Ми як раз провели ремонт фасаду і завдяки школі мистецтв у нас з'явився художній розпис "Літописний Возвягель".

На розписі зображене літописне місто Возвягель, також середньовічне місто. Крім того, на художньому розписі є князь Костянтин Острозький, який почав будувати тут фортецю, а також князь Возвягельський XIII ст.", - зазначила Жовтюк.

За її словами, художній розпис зображений на стіні розміром 3,12 на 7,15 м. Розпис на стіні музею зробили безкоштовно.


Возвягель вперше згадується в Іпатіївському літописі як місто Галицько-Волинського літопису. Потім місто перейменували у Звягель, а згодом – у Новоград-Волинський.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.