Меморіальний комплекс у Бабиному Яру має запрацювати за кілька років — Єрмак

Створення меморіального комплексу в Бабиному Яру має бути повністю завершено упродовж кількох років.

Про це розповів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо завдання від Президента, щоб упродовж кількох років весь меморіал був закінчений і почав уже працювати як закінчений комплекс, який включатиме в себе багато місць пам'яті", - зазначив він.

Єрмак розповів, що наразі вже відкрито кілька локацій, та поінформував, що до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру планується "потужна програма заходів".

Керівник ОП підкреслив, що без історичної справедливості й історичної пам'яті не може розвиватися людство, та наголосив, що трагедія в Бабиному Яру є подією не тільки українського, а й світового масштабу. На його думку, вона повинна стати засторогою, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалися.

"Ніколи більше ніхто не може відбирати у мирних людей життя. Ми про це повинні пам'ятати і для цієї пам'яті робити такі речі і створювати такі місця (меморіал — ред.), які б сьогодні і майбутнім поколінням нагадували про ті страшні часи і жахливі події.

А, з іншого боку, вони повинні демонструвати, що Україна є країною толерантності, країною мирною. Це особливо для нас звучить, коли сьомий рік в Україні триває війна", - зауважив Єрмак.

Як зазначив на брифінгу Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, уряд найближчим часом затвердить план заходів з відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, запланованих на 6 жовтня 2021 року.

 

"Найближчим часом Кабінет Міністрів планує затвердити план заходів у зв'язку із 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру. Реалізація та підтримка ініціатив щодо меморіалізації подій у Бабиному Яру — це засвідчення нашої скорботи та усвідомлення найбільшої трагедії, що сталася на європейському континенті у минулому столітті", - зазначив Шмигаль.

За його словами, підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики, а також на Київську міську державну адміністрацію.

"Ми будемо забезпечувати максимальну підтримку ініціатив та проєктів щодо вшанування пам'яті загиблих за участі усіх зацікавлених сторін. Докладемо максимум зусиль для належної організації вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру", - запевнив Прем'єр.

Глава уряду нагадав, що Президент України Володимир Зеленський у 2020 році підтримав будівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

"Тут має бути консолідація зусиль благодійних організацій, держави, науковців, яка має об'єднати, аби гідно вшанувати пам'ять загиблих. Це стосується як створення унікального меморіального комплексу світового рівня, так і належної організації та проведення пам'ятних заходів", - наголосив Шмигаль.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.