На Полтавщині відкривають першу чергу етносела «Гончарія»

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному на Полтавщині оголосив про відкриття свого нового підрозділу у Малих Будищах – етносела «Гончарія».

Про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці.

 

"18 червня 2021 року відкриє свої двері для відвідувачів новий, унікальний Музей малобудищанського гончарства (етносело "Гончарія"). Це тільки перша черга, але вже так багато цікавого", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть оглянути будівлю, в якій відтворено інтер'єр традиційного житла першої половини ХХ століття.

У експозиції представлено творчий спадок малобудищанських гончарів, кухонний реманент, давні меблі, родинні фото, старовинні ікони, традиційний український одяг й інші реліквії повсякденного побуту гончарів.

Вартість вхідного квитка на територію Музею малобудищанського гончарства для дорослих становитиме 30 гривень, для школярів – 20 гривень. Після відкриття діятиме акційна пропозиція: у разі придбання комплексного квитка до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вхід до етносела "Гончарія" буде безкоштовним.


Музей малобудищанського гончарства (етносело "Гончарія") – історичний з елементами краєзнавчого підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.