Словацький національний архів передав копії архівних документів для українських архівів

Державна архівна служба України за безпосередньої участі Посольства України в Словацькій Республіці та за сприяння Міністерства закордонних справ України отримала від Словацького національного архіву копії архівних документів української тематики

Про це повідомила Державна архівна служба України.
 
Серед переданих документів - документи з фонду "Крайовий уряд в Братиславі (1920) 1928–1938 (1940) – Президія", архівні коробки № 227 (інвентарний номер 604) та № 32 (інвентарний номер 607), фонду "Міністерство внутрішніх справ (1938–1938)", архівна коробка № 14 (інвентарний номер 136), фонду "Міністерство закордонних справ (1939–1945)", архівні коробки № 112 та № 113 (інвентарний номер 65) та № 967 (інвентарний номер 453), фонду "Поліцейський директорат в Братиславі, 1920–1950", архівна коробка № 492 (інвентарний номер 2664, sign MAT 218/15).
За змістом отримані копії архівних документів та зразки філокартичних матеріалів, які хронологічно належать до 1936–1939 років, стосуються життя Чехословацької провінції "Підкарпатська Русь" ("Закарпатська Україна" тощо), її населення – "руських з України" і у сукупності дають окремі відомості і формують нові уявлення про соціально-економічний стан та обставини життя в Чехословаччині, передусім у її провінції, яка географічно відповідає сучасній Закарпатській області етнічних українців (Закарпаття, Пряшівщина, Велика Україна в Подєбрадах) і разом з іншими, наявними у фондах ЦДАЗУ та Держархіву Закарпатської області документами цієї тематики, створюють відповідний цілісний документальний комплекс "Українці на території Чеських та Словацьких державних утворень".
Словацький національний архів надав згоду на використання копій цих архівних документів у науково-дослідній та просвітницькій діяльності українських архівів, перш за все у заходах, присвячених 30-й річниці незалежності України та інших інформаційних заходах (виставкові та видавничі проєкти, у т. ч. онлайн, з публікацією на офіційних вебсайтах Укрдержархіву, ЦДАЗУ, Держархіву Закарпатської області) із зазначенням пошукових даних та місця зберігання оригіналів цих документів. Завдяки цьому документи стануть доступними й для користувачів.
Це, перший крок у відновленні переговорного процесу між українською та словацькою сторонами у напрямку налагодження двостороннього міжвідомчого співробітництва в сфері архівної справи, підписання Меморандуму про співробітництво та реалізації спільних проєктів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.