Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь Євгена Коновальця

Пам’ятну монету “Євген Коновалець” Національний банк України вводить в обіг 9 червня. Монета номіналом 2 гривні, продовжить серію “Видатні особистості України”.

Про це повідомили на сайті НБУ.

 

"Пам'ятна монета "Євген Коновалець" номіналом 2 гривні, продовжує серію "Видатні особистості України", вона присвячена військовому і політичному діячеві, особистості, що символізує спадковість української національно-визвольної боротьби, – Євгену Михайловичу Коновальцю", – підкреслили в фінустанові.

На аверсі зобразили калинову гілку, яка обрамлює монету ліворуч, угорі викарбуваний тризуб, а по центру, на дзеркальному тлі – фалеристична пам'ятка часів визвольних змагань у вигляді монограми з двох літер "С", переплетених гілкою калини. Також нанесли цитату Коновальця: "...Будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба".

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено стилізований портрет Євгена Коновальця, ліворуч від якого напис ОУН та стилізований тризуб з мечем.


Художниками монети є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, скульптором – Володимир Атаманчук.

Монету виготовили зі сплаву нейзильберу, вона важить 12,8 грамів та має 31 у діаметрі. Всього випустили 35 тисяч таких монет.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.