У Києві відкрили пам'ятну дошку Борису Патону

26 травня 2021 року на честь багаторічного Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді будівлі Президії НАН України

Право відкрити меморіальну дошку було надано Президенту НАН України академіку Анатолію Загородньому та голові Комісії НАН України з питань увічнення пам'яті академіка Бориса Патона академіку Антону Наумовцю. Виступаючи перед присутніми вони теплими словами згадали Бориса Євгеновича, його людські якості та величезну наукову і культурну спадщину.

Своїми спогадами про академіка Бориса Патона поділились також директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський, заступник директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Леонід Лобанов та директор Головної астрономічної обсерваторії академік Ярослав Яцків.

 
Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.