В Україні розробили інтерактивний атлас про природну і культурну спадщину

Учені Інституту географії НАН України п'ять років займалися розробкою інтерактивного атласу «‎Населення України та його природна і культурна спадщина».

Про це розповів Укрінформу головний науковий співробітник відділу картографії Інституту географії та академік НАН України Леонід Руденко.

 

"‎Атлас розроблявся п'ять років – включно з розробкою наукової теми та виготовленням власне електронного атласу", - наголосив він.

Науковець розповів, що атлас призначений для працівників культури, науки, краєзнавців, викладачів та студентів навчальних закладів, владних структур регіонів різного рівня для широкого використання в управлінській, економічній, екологічній, просвітній, культурній та інших сферах діяльності, а також громадян України, які цікавляться культурою та історією своєї Батьківщини.

А його популяризація серед українців буде здійснюватися шляхом публікацій в інтернеті та представлення в різних інституціях (МОН, окремих ВНЗ, управлінських інститутах тощо).

Також він зазначив, що під час розробки виникло чимало проблем, пов'язаних з фінансуванням, часом та достовірними відомостями про пам'ятки культурної та природної спадщини.

"‎Гостро постала проблема наявності достовірних та актуальних даних про пам'ятки культурної та природної спадщини. Ні центральні органи виконавчої влади, ні органи місцевого самоврядування, ні громадськість не володіють повною інформацією про наявність пам'яток природної та культурної спадщини", - зауважив Руденко.

Наразі існує лише електронна версія атласу, представлена на засіданні Президії НАН України 3 лютого. Розробка паперової потребує додаткового часу і фінансування.

А для звичайних користувачів перегляд атласу поки що недоступний, тому що триває оформлення авторських прав та вирішення організаційних питань з вибором платформи для його перегляду.

Атлас "‎Населення України та його природна і культурна спадщина" - це блоки інтерактивних карт, розділених за темами: Україна в світовому та європейському гуманітарному просторі; умови та фактори формування, розвитку та збереження природної та культурної спадщини; населення України – субʼєкт (джерело) формування спадщини; культурна та природна спадщина; культурна та природна спадщина регіонів та етносів; українська культурна та природна спадщина діаспори.

Працювати з атласом можна на різних операційних системах та видах пристроїв.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.