В Англії викрали золото Марії Стюарт

З музею у замку Арундел, що у графстві Сассекс, в кінці минулого тижня викрали низку коштовностей, у тому числі вервицю королеви Марії І Стюарт, з якою вона йшла на страту

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ВВС.

Вартість викраденого - понад 1 млн фунтів стерлінгів. 

 

Крадіжка сталася увечері в п'ятницю, 21 травня, але повідомили про неї лише зараз. Сигналізація спрацювала о 22:30. 

Як розповіли у поліції, крадії пробралися у приміщення через вікно і розбили скло, за яким стояли експонати. Припускають, що охоплений полум'ям легковик, який згодом знайшли неподалік, міг належати злодіям.

Речник замку заявив, що усі предмети мають "безцінне історичне значення".

Замок Арундел відкрили для відвідувачів після карантину лише за два дні до того - у вівторок. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.