МКІП показало символіку для святкування 30-річчя Незалежності України

До Дня Незалежності за координації Міністерства культури та інформаційної політики України була підготовлена концепція єдиної візуальної символіки свята.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Цього року в Україні особливо відзначатимуть 30-річчя Незалежності України. До Дня Незалежності за координації Міністерства культури та інформаційної політики України була підготовлена концепція єдиної візуальної символіки свята. В її основі покладена ідея бачення незалежності як мрії, досягнення якої прагнули багато поколінь українців", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що графічна візуалізація комплексу образів реалізована у вигляді калейдоскопічних квіткових орнаментів, які формуються із зображень, фотографій, символів, та стають основою динамічної айдентики, що розквітає, як сама країна. Айдентика розроблена креативною агенцією "Провід".

Як повідомляється, "Ти у мене єдина" – основний лейтмотив проєкту. Це слоган, який є певним універсальним зверненням до країни, квітки, незалежності, нації.

"Квітка – образ, що розкриває ідею держави. Вона росте та квітне, поєднуючи у собі розмаїття символів. Квітка є одним з найдавніших символів в орнаментально-знаковій культурі України. Її походження прослідковується ще з епохи енеоліту, а різні інтерпретації цього зображення зустрічаються в місцевих орнаментах по всій Україні. Квітка є центральним елементом Петриківського розпису. Це і є зрозумілим та універсальним символом для усіх, що об'єднує країну", - пишуть у МКІП.

Як зазначається, до Дня Незалежності була створена власна версія цього сакрального зображення: квітка, яка буде формуватися образами сучасних досягнень.

"Незалежність закладена у кров українців. І у XV, і у XX столітті, і набагато раніше. Наразі це вже кредо, що міцно вписане у нашу ДНК. Скільки б не було спроб зламати нашу волю – цей наратив незмінний. До ювілейної дати – 30-річчя з Дня Незалежності необхідно виважено підійти як до підготовки заходів, так і до створення айдентики. Адже айдентика — спосіб візуально відобразити, що ми всі різні. Але незважаючи ні на що: єдині, самостійні та унікальні", - сказав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Крім того, кожна область України матиме свою унікальну квітку-логотип з графічними елементами та кольоровою гамою прапорів цього регіону, а також квіти-символи сфер діяльності, як то: медицина, будівництво, наука, цифрові технології, виробництво. Додатково передбачена спрощена форма логотипу для використання на маленьких форматах, а також для друкованих або вишитих логотипах.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.