АНОНС: онлайн-воркшоп «Історія та пам’ять у цифрову добу: грузинський досвід»

Центр досліджень визвольного руху та грузинська організація Soviet Past Research Laboratory (SovLab.) запрошують долучатися до онлайн-воркшопу «Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід»

25 травня 2021 року о 16:00 по Києву та о 17:00 по Тбілісі у Zoom та на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху відбудеться онлайн-воркшоп "Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід".
 

Грузинські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проєктів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле. 

Спікери: 

  • Майя Даменія — докторант Державного університета Іллі, науковий асистент Інституту лінгвістики. Майя розповість про проект просопографічної бази Грузії — проєкт Університету Іллі щодо створення цифрової бази даних джерел з історії Грузинського товариства поширення грамотності, подій та особистостей Першої республіки тощо.
  • Іраклі Хвадагіані — науковий співробітник Soviet Past Research Laboratory, грузинський координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія". Іраклі розповість про публічний (громадський) архів Sovlab, колекції усних історій жертв радянського тоталітаризму та віртуальну виставку პირისპირ (Versus). Експерт порушить й тему грузинського архіву КҐБ: порядку доступу та потенціалу для цифрових проєктів;
  • Маріам Натрошвілі  — художниця. Маріам розповість про цифровий вимір сучасної історії, зокрема проєкт "სიტყვები" (Слова) та Музей сучасного мистецтва. Маріам намагається перетворити політичні чи особисті почуття на наочні форми та слова, алегоричні знаки нашого часу. Проект "Cлова" торкається таких тем тем, як міста, кордони, помилки, сучасні ритуали та міфології, гетеротопії, не-місця, забуті та загублені історії.
Модеруватиме Анна Олійник — виконавчий директор Центру досліджень визвольного руху, координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія"

Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.