АНОНС: онлайн-воркшоп «Історія та пам’ять у цифрову добу: грузинський досвід»

Центр досліджень визвольного руху та грузинська організація Soviet Past Research Laboratory (SovLab.) запрошують долучатися до онлайн-воркшопу «Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід»

25 травня 2021 року о 16:00 по Києву та о 17:00 по Тбілісі у Zoom та на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху відбудеться онлайн-воркшоп "Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід".
 

Грузинські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проєктів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле. 

Спікери: 

  • Майя Даменія — докторант Державного університета Іллі, науковий асистент Інституту лінгвістики. Майя розповість про проект просопографічної бази Грузії — проєкт Університету Іллі щодо створення цифрової бази даних джерел з історії Грузинського товариства поширення грамотності, подій та особистостей Першої республіки тощо.
  • Іраклі Хвадагіані — науковий співробітник Soviet Past Research Laboratory, грузинський координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія". Іраклі розповість про публічний (громадський) архів Sovlab, колекції усних історій жертв радянського тоталітаризму та віртуальну виставку პირისპირ (Versus). Експерт порушить й тему грузинського архіву КҐБ: порядку доступу та потенціалу для цифрових проєктів;
  • Маріам Натрошвілі  — художниця. Маріам розповість про цифровий вимір сучасної історії, зокрема проєкт "სიტყვები" (Слова) та Музей сучасного мистецтва. Маріам намагається перетворити політичні чи особисті почуття на наочні форми та слова, алегоричні знаки нашого часу. Проект "Cлова" торкається таких тем тем, як міста, кордони, помилки, сучасні ритуали та міфології, гетеротопії, не-місця, забуті та загублені історії.
Модеруватиме Анна Олійник — виконавчий директор Центру досліджень визвольного руху, координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія"

Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.