В Острозькому музеї книги і друкарства оцифрують давні рукописи

Музей книги та друкарства в Острозі оцифрує рукописи за сприяння Музею і бібліотеки рукописів Хілл, що працює при Університеті Абатства Сейнт-Джон у США.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

Заступник директора з наукової роботи державного історико-культурного заповідника Острога Андрій Брижук розповів, що готовність до диджиталізації музей продемонстрував ще у 2019 році.

"У нас був проєкт "Малі міста – великі враження", під час якого провели виставку, де експонати-книги були у вітринах, а поряд лежали планшети з оцифрованими копіями, що можна було "погортати". Це побачили представники американського проєкту в Україні, звернулись до нас, з того почалась наша співпраця, у листопаді минулого року ми почали оцифровувати" , – каже Брижук.

Оцифровувати стародруки будуть у кілька етапів: працівники Острозького музею відсканують рукописи, зберуть цифрові копії на жорсткому диску і відправлять його поштою в Університет Абатства Сент-Джон в США. Наразі вже створені цифрові копії близько 50 рукописів.

"Це дуже великий обсяг файлів, щоб нічого не втратилось, їх надсилають у такий спосіб. Далі оцифровані копії оприлюднять на сайті бібліотеки, де у них є відповідний розділ", – зазначає Андрій Брижук.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.