МЗС закликає світ визнати депортацію кримських татар геноцидом

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав міжнародну спільноту визнати сталінську депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.

Про це дипломат заявив на онлайн-брифінгу у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Хочу звернутися до міжнародної спільноти із закликом засудити цей злочин та визнати депортацію тим, чим вона насправді була – геноцидом кримськотатарського народу", - сказав Кулеба.

Він констатував, що сьогодні Росія продовжує системно придушувати кримськотатарський народ – припиняє діяльність меджлісу, витісняє незалежні ЗМІ з окупованого Криму, проводить утиски за релігійною ознакою, позбавляє кримських татар майнових та мовних прав, фабрикує кримінальні звинувачення проти них.

"Але ми не складемо руки і не зупинимося до тих пір, поки ці злочини не будуть припинені, Росія не піде з Криму, і там не будуть створені після повернення української влади усі можливості для вільного розвитку і процвітання Кримського півострова та кримськотатарського народу. Зокрема, цим питання буде присвячена робота Кримської платформи", - акцентував очільник МЗС.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.