Найстаріше козацьке кладовище Одеси отримало статус пам'ятки історії

Міністерство культури занесло найстаріше козацьке кладовище Одеси до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Тепер цей об'єкт культурної спадщини отримав статус пам'ятки історії місцевого значення.

Про це розповів Суспільному спеціаліст обласного департаменту культури Дмитро Пєтков.

 

За його словами, наказ Міністерства вийшов ще 26 квітня, однак обласний департамент культури отримав його тільки 5 травня. За словами спеціаліста, наразі це єдине кладовище Одеської області, яке занесене до реєстру й офіційно має пам'яткоохоронний статус.

Також Пєтков додав, що після отримання наказу відомство почне вирішувати питання щодо його майбутнього балансоутримувача, оскільки наразі жодна структура ним не опікується.

За словами Пєткова, перш за все, звернення обласний департамент відправить до Одеської міської ради, а за умови позитивної відповіді розпочне процедуру укладання охоронного договору з балансоутримувачем.

Найбільш імовірно – з підрозділом міськради "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування", яке опікується міськими кладовищами.

Слід зазначити, що велику роль у здобутті цього статусу відіграв й Український інститут національної пам'яті, що впродовж всього часу супроводжував процес, зокрема і через ряд звернень до Міністерства культури та інформаційної політики, Одеської ОДА та міської ради.


Довідково. Куяльницьке козацьке кладовище вважають найстарішим в Одесі. Його заснували наприкінці XVIII століття неподалік Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташоване на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва. Для Одеси це не лише історична пам'ятка, але й приклад народного мистецтва. Однак пам'яткоохоронний статус кладовища Мінкульт не могли погодити з 2016 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.