АНОНС: Онлайн-конференція "День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців"

Напередодні Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом відбудеться онлайн-конференція “День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Питання до обговорення:

- Який сенс громадяни вкладають у "День Перемоги"?

- Наскільки радянські інтерпретації історії поширені в українському суспільстві?

- День Перемоги як інструмент ідеологічної війни проти України.

- Як Україна має відзначати День Перемоги і День пам'яті та примирення?

- Як пов'язані інтерпретації історії та зовнішньополітичні орієнтації громадян сьогодні?


Учасники:

Антон Дробович – голова Українського Інституту національної пам'яті;

Микита Потураєв – народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Оля Гнатюк – чергова головуюча Ініціативної групи "1 грудня", професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії, авторка книги "Відвага і страх" про Львів у 1939–1945;

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, співавторка Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, співупорядниця видання "Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації)";

Володимир Бірчак - заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016);

Сергій Шаповалов – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, старший викладач Києво-Могилянської академії;

Василь Яблонський – директор Європейського Інституту, автор книги і докторської дисертації "Діяльність Державного центру УНР в екзилі 1920–1992 рр.".


Модератори: Олексій Гарань – професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Петро Бурковський – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Час: 7 травня, п'ятниця, 10.00

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.


Довідково. Результати загальнонаціонального опитування "День Перемоги в історичній пам'яті українців", проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, будуть розміщені на сайті Фонду "Демократичні ініціативи".


Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв'язку ZOOM


Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.