УІНП закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни

Український інститут національної пам’яті закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

 

"До Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам'яті продовжує акцію у соціальних мережах "Родинні історії війни". Минулого року Інститут започаткував цю акцію. Майже сто родинних історій було викладено у соцмережі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. За кожною із наведених цифр стоять долі конкретних людей.

"Цього року також закликаємо ділитися родинними історіями, пов'язаними з Другою світовою війною. Публікуйте свої розповіді у соцмережах під хештегом #РодинніІсторіїВійни, додайте фотографію героя розповіді і по можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам'яті", - додали в інституті.

Розповіді про учасників Другої світової війни можуть бути різні за форматом та подачею матеріалу.

Завантажити мак можна за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.