УІНП закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни

Український інститут національної пам’яті закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

 

"До Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам'яті продовжує акцію у соціальних мережах "Родинні історії війни". Минулого року Інститут започаткував цю акцію. Майже сто родинних історій було викладено у соцмережі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. За кожною із наведених цифр стоять долі конкретних людей.

"Цього року також закликаємо ділитися родинними історіями, пов'язаними з Другою світовою війною. Публікуйте свої розповіді у соцмережах під хештегом #РодинніІсторіїВійни, додайте фотографію героя розповіді і по можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам'яті", - додали в інституті.

Розповіді про учасників Другої світової війни можуть бути різні за форматом та подачею матеріалу.

Завантажити мак можна за посиланням.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.