Полтавському музею передали давньогрецький перстень. ВІДЕО

До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали перстень із давньогрецьким написом.

Він належить до пізньоримського часу. Місцевий мешканець випадково виявив його на околицях Полтави біля села Зорівка позаминулого року. У давнину на тій території існувало поселення скіфського часу та невелике селище пізньоримської доби, повідомляє "Центральний".

 

Перстень почистили та виявили на ньому грецький напис. Звернулися до експертів за перекладом.

"Напис там був "χαριс", це побажання. Не лише "прощавай" чи "здрастуй", ще існує ряд значень. Колеги підказали, що й така фраза може бути: "радуйся за подарунок" і таке інше", - сказав директор музею Олександр Супруненко.

Персні з написом "χαρά" знаходили у дитячих похованнях на Боспорі та у Рейнській області на заході Німеччини. Багато з них перебуває у музеях.

"Потрапив на територію Полтави або ж через купців, які рухалися по Борисфену і забезпечували місцеві племена необхідним крамом, або ж це пам'ятка Скіфських воєн, коли місцеве наше населення брало участь у походах з Боспору в Малу Азію, в прилеглі території", - вважає Супруненко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.