Музей-переселенець з Донецька почав з «нуля» і виріс уже до 750 експонатів

Вже 750 експонатів у свій фонд зібрав Донецький обласний краєзнавчий музей з 2016-го року.

Про це повідомляє Україна Молода.

 

Саме 2016 року музей-переселенець з Донецька наново почав працювати у Краматорську.

Найдавніші експонати, що наразі є у колекції Донецького обласного краєзнавчого музею належать до пізнього палеоліту.

До війни 2014 року Донецький обласний краєзнавчий музей складався з 7 тисяч квадратних метрів виставкових залів і щорічно приймав 200 тисяч відвідувачів.

У серпні того ж року під час обстрілів частину будівлі зруйнував уламок снаряду, що пробив дах. Були втрачені експонатні фонди.

За словами директорки Донецького обласного краєзнавчого музею у 2016-2018 роках Світлани Глушко, на непідконтрольній території залишилося близько 134 тисяч експонатів.

"Ми залишились без управління, у нас не було фінансування ні на збереження музеїв, ні на зарплатню для співробітників, це тривало впродовж двох років" - розповіла ексдиректорка Донецького обласного краєзнавчого музею Світлана Глушко.

Перші два роки з 2016 року краєзнавчий музей, після переїзду з Донецька розташовувався у будинку в чотирьох орендованих кімнатах.

Потім, з 2019 року на орендованих 500 квадратних метрів облаштували три виставкових зали.

На постійній основі тут діють археологічні експозиції та - "Ген непокори".

За словами т. в.о. генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею Олени Довбні, за 6 років, що музей знаходиться у Краматорську, його спеціалісти випустили п'ять історичних збірників.

Цього літа планують археологічну експедицію у Часово-Ярі, також хочуть робити нове відділення, присвячене російсько-українській війні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.