На Черкащині знайшли бойову сокиру часів Київської Русі

Бойову сокиру часів Київської Русі знайшли двоє жителів села Леськове на Черкащині. Знахідку віддали в Монастирищенський краєзнавчий музей.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла директорка музею Катерина Бульба.

 

"Напередодні хлопці відпочивали в ліску поблизу Монастирища. Біля струмка побачили шматок металу, який вимила вода. Звернули увагу на його незвичну форму. Фото виставили на спеціальному сайті "Віоліті".

Там визначили, що це бойова сокира часів Київської Русі. Хлопцям почали пропонувати гроші. Упевнившись, що річ унікальна, вони принесли знайдене в музей. Тепер ми виставили його саме у часовій експозиції Київської Русі", - розповідає Катерина Бульба.

Зі слів директорки музею, сокира має лезо із загостреною опуклою частиною у вигляді півмісяця. Мала довге руків'я і вживалася в основному пішими воїнами, які стягали вершників з коня.

"Це бойовий топір так званий "бородач", – розповідає один із місцевих краєзнавців. – "Можливо, часів Русі, можливо трохи пізнішого періоду – Великого князівства Литовського".

За словами Катерини Бульби, в районі було знайдено сліди 9 городищ черняхівської культури. Але найбільше знахідок – часів Козаччини. Саме під Монастирищем одну зі своїх визначних перемог здобув полковник Іван Богун. Тут він у 1653 році розбив польське військо Стефана Чарнецького.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.