Останнього розстріляного совєтами бандерівця реабілітовано

Національна комісія з реабілітації жертв політичних репресій реабілітувала Івана Гончарука, якого розстріляли 12 липня 1989 року в Києві за участь у повстанському русі

Про це повідомив член нацкомісії, співробітник Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак у фейсбуці.

 

"Останнього розстріляного совєтами бандерівця реабілітовано! Сьогодні Національна комісія із реабілітації жертв політичних репресій нарешті повернула добре ім'я Івану Гончаруку. І дуже тішуся, що став до цього причетним", – розповів Бірчак.

Він розповів, що 62-річного Гончарука п'ять днів судили на Волині за звинуваченнями, за які він вже відсидів свій термін у концтаборі та був звільнений.

Читайте також: Останній розстріляний бандерівець

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.