Комітет Ради підтримав пропозицію щодо недопущення росіян до будівництва меморіалу у Бабиному Яру

Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради підтримав державний проєкт постанови щодо меморіалу "Бабиного Яру", який визнає неприпустимою участь у реалізації заходів громадян і організацій держави-агресора

Про це повідомляє Еспресо з посиланням на нардепа "ЄС" Володимира В'ятровича у Facebook.

"Комітет гуманітарної та інформаційної політики ВР підтримав знаковий проєкт постанови "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту" (№5290), який внесли я і ще 30 депутатів з різних фракцій", - повідомив він.

"За" проголосували 6 членів комітету, 4 утримались.

 

"Незважаючи на те, що після цього голосування здійнявся скандал і "слуги народу" спробували переграти це рішення, для скасування власного рішення їм забракло одного голосу. Постанова, підтримана сьогодні профільним комітетом, визнає неприпустимою участь у реалізації заходів із вшанування Бабиного Яру громадян і організацій держави-агресора", - наголосив В'ятрович.

Документ доручає уряду затвердити державний проєкт Концепції розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру, розроблений в Інституті історії України.

Також уряд має:

- внести до парламенту проєкт державної цільової програми, спрямованої на забезпечення комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру;

- вжити невідкладних заходів для розширення меж охоронних зон заповідника "Бабин Яр", внесення об'єктів, пов'язаних із вшануванням жертв злочинів націонал-соціалістичного (нацистського) та комуністичного тоталітарних режимів, які відбувалися на території Бабиного Яру та навколо нього у роки Другої світової війни до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.