У Кропивницькому повернули до музею три відреставровані ікони

До Кропивницького обласного музею мистецтв після реставрації повернули три ікони, датовані 18-20 століттями

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.

 

Серед повернутих ікон – "Хрещення або Богоявлення Господнє", "Відсічення голови Святого Іоанна Предтечі" та "Богородиця Почаївська".

За словами директора музею Тетяни Ткаченко-Суханової, разом з іконами відреставрували ще чотири графічні твори 19 століття. Роботи відновлювали у Харківській філії національного дослідного реставраційного центру України.

"Ікони та картини реставрували від одного до двох років. Реставрація була безкоштовною. В кожного з цих робіт своя історія, наприклад, ікони у свій час передали нам з деяких храмів. З понеділка (12 квітня - ред.) почнемо чіпляти кріплення до цих робіт і готові показати їх нашим відвідувачам у сакральному залі музею", - розповіла директор.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.