В Івано-Франківську розробили комп’ютерну гру про Василя Стефаника

В Івано-Франківську в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника презентували комп’ютерну гру-вікторину «Шлях Василя Стефаника»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Праця, яку ми розпочали майже місяць тому, нарешті окреслена у віртуальному форматі - навчально-інтелектуальна гра "Шлях Василя Стефаника". Гра призначена для учнів, вчителів, студентів та їх викладачів. Головна мета – популяризація творчості Василя Стефаника", - зазначив професор кафедри української літератури факультету філології, доктор філологічних наук Олександр Солецький під час презентації гри.

Ідея створення гри-вікторини виникла рік тому. Над нею працювали науковці 4-х кафедр Прикарпатського університету. Наразі гру можна використовувати у школі під час вивчення творчості Стефаника, аби перевірити знання учнів. Також вікторина дозволяє людям різного віку перевірити свою обізнаність про життя та епоху Василя Стефаника.

"Унікальна настільна мапа дозволяє нам умовно мандрувати життєвим шляхом Василя Стефаника від його народження до смерті. Умовним персонажем цієї гри є Карпатська рись – символ Прикарпатського університету, в яку перевтілюються учасники комп'ютерної гри і умовно мандрують мапою від початку до кінця. Карпатська рись кожному із гравців задає по 20 запитань. Віртуальна мандрівка відбувається під супровід автентичної покутської музики і переносить усіх в епоху кінця 19 початку 20-го століття", - зауважив Солецький.

Гра-вікторина має кілька категорій. У категоріях "Життєпис" та "Світлина" учасникам треба розпізнати, з ким контактував Василь Стефаник та де перебував за своє життя. У категорії "Слова" необхідно розпізнати діалектне значення слова з конкретного тексту письменника, а у категорії "Почерк" - прочитати рукописну фразу письменника і обрати правильний варіант відповіді.

"Окрема категорія – це "Твори". Треба розгадати зміст новел, або їхніх форм, персонажів його художніх текстів. Ми не намагались охопити всю творчість письменника, а обрали лише 7 художніх текстів…, і в додатку будемо вказувати всім охочим, які саме тексти включені у перелік запитань", - пояснив Солецький.

"Фактично, ми зробили діалогову систему. Замість того, щоб відповідати на нудні питання ми маємо ігровий сценарій", - запевнив доцент кафедри комп'ютерних наук та інформаційних систем факультету математики та інформатики, кандидат технічних наук Віктор Ровінський.

Він стверджує, що грати у вікторину дуже просто. Варто лише отримати від її організаторів необхідний код. Будь-які спроби фальшування з відповідями тут виключені.

Вперше у гру-вікторину зіграють 23 квітня усі школи територіальних громад Прикарпаття, тобто 62 навчальні заклади. Шість переможців отримають призи від розробників вікторини. Попри це науковці Прикарпатського університету мають на меті розширити вікторину, щоб у ігровій формі учні могли перевіряти свої знання про інших українських письменників.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.